Дощові черв’яки – будівельники і творці життя ґрунту

Інтерес дощових черв'яків, відомий, за їх здатність фізично структурувати ґрунт. Але що, якби їх було набагато більше? Якби вони крім того, що були «будівельниками» ґрунту, стали ще й «інженерами» ? Творці життя ґрунту?

Дощові черв’яки важливі не лише як біомаса, яку вони представляють : «80% наземних живих істот у помірного клімату», – зазначає Марсель Буше у своїй книзі «Черв’яки і люди» («Des vers de terre et des hommes» (1)). За його словами, ці живі істоти відіграють головну роль у циклі родючості ґрунту, зокрема в кругообігу азоту. Вони сприяють переробці органічної речовини та структуруванню ґрунту, завдяки постійному перемішуванню мінеральної та органічної частин, та утворенню глинисто-гумінового комплексу .

Марсель Буше вивчав дощових черв'яків безпосередньо в їх екосистемі, намагаючись якомога менше турбувати їх. Займаючись цим, за допомогою відстеження азоту 15 , він в особливості довів, що дощові черв’яки безпосередньо дозволяють забезпечити рослини 600ма одиницями азоту на гектар протягом року у добре сформованій екосистемі пасовищ.

Дощові черв’яки, розмножують бактерії

На додаток до досліджень Марселя Буше, нещодавні роботи стосовно дощових хробаків також це підтверджують. Мета-аналіз із 58 досліджень, у яких наведено 462 точки даних на різних континентах, на різних культурах (пшениця, рис, кукурудза, пасовища та деякі продовольчі культури), показує, що значна присутність дощових черв’яків систематично дозволяє підвищити врожайність у середньому на 25%.

Ці 600 одиниць/га, про які говорить Марсель Буше, можливо не є сформовані як прямий наслідок діяльності дощових черв’яків. Крім того, що азот доступний для рослин, дощові черв’яки беруть участь у регулюванні мікробної популяції ґрунту. Здається ж, саме через слизові виділення, останні стимулюють мікробну активність. Тому дощовий черв’як мав би бути не лише фізичним змішувачем» ґрунту, а і інженером-фізиком, -хіміком та  -біологом.

Виробництво 800 кг/га слизу протягом року

Останні дослідження підтверджують, що дощові черв’яки сприяють розмноженню мікробіологічної популяції після проходження процесу травлення. Згідно  одного дослідження, під час травлення дощові черв’яки збільшують мікробну популяцію х1000 разів. Така популяція складається з нітрифікуючих бактерій, які відіграють важливу роль у забезпеченні рослин доступом до азоту. Це підтверджує результати Марселя Буше, вони показують, що 50% бактерій, які беруть участь у кругообігу азоту (азотобактер, протеолітичні, денітрифікуючі, амоніфікуючі, анаеробні фіксатори), розміщуються в першому міліметрі ґрунту,  навколо галерей дощових черв'яків.

Говорити, що дощові черв’яки споживають лише мінеральні та органічні речовини – невірно, в тому сенсі, що вони споживають мікроорганізми, присутні в органічній речовині. Їхній раціон в основному складається з грибів та найпростіших, але також і з бактерій. Самий раціон і типи грибів яким віддається перевага у різних видів дощових черв’яків різна, що відповідно впливає на біологічну популяцію ґрунту.

То ж навіщо тут їхня присутність ? Гіпотеза полягає в тому, що надходження вона походить/надходить безпосередньо завдяки дощовим хробакам за рахунок слизових виділень, і також опосередковано, оскільки завдяки створеним галереям з’являються аеробні умови. Слизові виділення — це речовина в якій містяться усі незамінні амінокислоти (всього 16). Китайське дослідження кількісно оцінило виробництво такого слизу, що складає близько 5,6 мг/г дощових черв’яків, протягом 24 годин. На контрольній популяції масою 1200 кг/га дощових черв’яків, при технології прямого посіву отримуємо 6,57 кг/га слизу протягом доби! Враховуючи, що дощові черв’яки активні близько 120 днів на рік, то отримаємо результат 800 кг/гектар і на рік виробленого слизу.

Рослини живлять бактерії.

Таким чином, цей слиз може бути потенційним джерелом живлення для нітрифікуючих бактерій. А враховуючи здатність рослин поглинати органічні клітини шляхом ендоцитозу, цілком можливо, що деякі з цих амінокислот також є поживою для рослин.

Усі ці біологічні та фізико-хімічні процеси можна пов’язати з теорією ризофагії, яку досліджував Джеймс Уайт... Згідно з його дослідженням, рослини здатні харчуватися поживними речовинами, присутніми в бактеріях, не вбиваючи їх. Тим самим вони розмножують бактерії, яких викидають у ґрунтове середовище після споживання продуктів їх виділень і т.д.. Таким чином рослина може харчуватися органічним азотом, який транспортують бактерії.

Отже, загальна гіпотеза є наступною : дощові черв’яки своєю діяльністю та живленням сприяють регулюванню мікробної популяції ґрунту. На додаток до цього вони розмножують певні типи бактерій, які насичені поживними речовинами завдяки слизу, що виділяє дощовий черв’як. Як тільки бактерії насичуються поживними речовинами, рослина ідентифікує їх, та поглинає. Ми можемо розуміти фундаментальний інтерес дощових черв'яків в кругообігу азоту. Отже у фермерів є чималий інтерес у створенні умов для розвитку дощових черв’яків задля оптимізації азотного живлення рослин,. Виробляючи максимальну кількість біомаси, щільно покриваючи ґрунт рештками та обмежуючи обробіток ґрунту.

(1) Дощові черв’яки та люди, публікація від 2014 р., Acte Sud

Джерело : публікація Самюеля Форнеро (Samuel Fornerod), від 18/09/2020 - Ver de terre production
https://www.youtube.com/watch?v=enGc4CLh_is  - Marcel BOUCHE - 600 Unités d'Azote grâce aux Vers de Terre
Переклад та адаптація : Павло Котляр – Суффле Агро