Вплив висоти зрізу стерні на розвиток покривних культур
Матеріал на основі результатів роботи Етьєна Міньо під керівництвом Девіда Гі, департамент Атлантична Луара (SKY Agriculture, Франція).
Для спостереження за якісними сходами та розвитком покривних культур, було посіяну суміш рослин сівалкою EasyDrill відразу після збору врожаю (10 липня 2017), при використанні трьох способів регулювання скошених пожнивних решток: високої стерні (зріз на 40 см), короткої подрібненої стерні (8 см) та короткої стерні після проходу стерньового культиватора по поверхні ґрунту (5 см заглиблення).
Представлені результати були отримані на посівах гірчиці, гороху та гречки, які слугували індикаторами; інші рослини, залежно від їхньої типології, досить подібно реагували та розвивалися.
Вибір цих 3 видів є виправданим через наступні фактори:
- ГІРЧИЦЯ часто розглядається як базова проміжна культура для «затримування» азоту або найбільш розповсюджена «мінімальна покривна рослина», оскільки вона є економічно вигідною з гарантією хороших сходів
- ГОРОХ є представником родини бобових культур, який володіє азото-фіксуючими властивостями. Отже, - це покривна культура, яка за логікою, повинна бути найменш чутливою до можливої нестачі вологи влітку, після збору врожаю
- ГРЕЧКА була нами обрана як покривна рослина завдяки тому, що вона дає швидкі сходи влітку і є загально відомою проміжною культурою.
Перш за все, слід вказати, що весна та осінь в департаменті Атлантична Луара були надзвичайно засушливими: 9 мм опадів між посівом і першими сходами, та лише 8 мм протягом перших двох тижнів серпня та 21 мм - наприкінці місяця.
Цей дослід проводився на ділянці з нульовим обробітком ґрунту та прямими посівом протягом 15 років з метою розмістити насіння на глибину 3 см. Посів здійснювався перпендикулярно до попереднього посіву для покращення якості. Одну смугу було залишено без покривних культур для вивчення динаміки сходів і стану ґрунту.
Динаміка сходів
Особливі умови, які, однак, відповідають тим, з якими зазвичай стикаються фермери, очевидно посилили ефект та сприяли кращому виявленню чинників, які впливають на посів літніх сидератів. Ми виявили (див. схема 1), що схема з «подрібненою соломою» дала найменші сходи по всіх сумішах, тоді коли висока стерня і коротка солома після проходу стерньового культиватора дали інші результати. Це твердження підтверджує складність, для одного диску робити прохід/зрізати «килим» пожнивних решток відразу після збору врожаю. Щетина стерні у міжрядді це не фантазія і цього цілком реально досягти.
Низьке скошування та подрібнення, підтвердили себе як найменш продуктивні варіанти для посіву покривних культур. Натомість, збереження високої стерні показало можливість передбачити цікаве рішення для підготовки прямого посіву на даний час і в даних умовах.
Так як хрестоцвіті блішки дуже скоро атакували посіви влітку 2017 року, було видно, що висота стерні була для них додатковою завадою (схема 2). Насправді, це торкнулося лише 25% сходів гірчиці в умовах високої стерні, тоді як при короткій стерні цей показник становив 68%, а у випадку короткої стерні після проходу стерньового культиватора – 85%. Це спостереження підтверджує припущення про вплив на ріпак культур у поєднанні: вони покривають і навіть приховують рослину і це вводить в оману деяких шкідників. Воно також спростовує думку про те, що здоровий ріпак, який швидко проростає набагато менше приваблює шкідників.
Ранні стадії
Вже перше спостереження (3 тижні після посіву) виявило різницю в розвитку. Вегетативний розвиток рослин був суттєво кращим у рослин, засіяних по високій стерні й набагато слабшим у тих, що було посіяні по подрібненій стерні та після проходу стерньового культиватора. Якщо для хрестоцвітих йшлося тільки про видовження, то на горосі різниця була очевидною. У варіанті з «високою стернею» ми нарахували близько тридцяти листків з появою перших вусиків, тоді коли при стерні 8 см, кількість листків була не більше 24 і, навіть, і не більше 20 у варіанті з подрібненою стернею. Таким чином ми побачили, що гороху йдуть на користь супровідні рослини, як з точки зору захисту, так і в якості опори, по якій він буде швидше звиватися. Вдвічі помітною була й різниця щодо кращої вегетації гречки, на користь варіанту зі стернею 40 см.
Заміри, виконані через 2 тижні в середині серпня підтвердили попередні висновки і зафіксували виражену відмінність особливо щодо гороху та гречки. Різниця залишалася до кінця серпня і для гірчиці, яка зростала на частині полів після стерньового культиватора. Її ріст практично припинився і вона майже досягла стадії дозрівання.
Гірчиця 28 серпня
Окрім суттєвих відмінностей щодо середньої висоти - 36 см при високій стерні, 28 см при низькій і 31 см при варіанті «після стерньового культиватора», ми побачили суттєву різницю і в стадіях розвитку.
Насправді, при варіанті з високою стернею листова маса та біомаса є набагато більшими, ніж при двох інших і достатньо мало цвіту. Ця відмінність вегетативного характеру підтверджує, що варіант вирощування з «високою стернею» дає позитивні результати. Хрестоцвіті розвиваються в набагато кращих умовах і з меншим стресом, пов’язаним, в тому числі, з азотом, на противагу умовам при інших варіантах.
Горох і гречка 28 серпня
На фото видно, що навіть горох, що належить родини бобових, суттєво залежить від величини стерні. При варіанті з високою стернею, він мав в середньому приблизно 86 листків з багатьма вусиками проти 54-х листків у варіанті після проходу стерньового культиватора і 48 – у варіанті «короткої стерні». І це були лише перші заміри, взяті після сходів, але результат продовжував вражати і під час подальшого розвитку рослин. Розрив у вегетації був дуже великим.
Результати спостережень і оцінка накопичення азоту
На цьому етапі, важливим було порівняння наземної частини рослин на кінець серпня. Ми бачили велику різницю в розвитку між різними варіантами, яка підтверджувала попередні спостереження на посівах.
ГІРЧИЦЯ
Якщо біомаса була практично однаковою на ділянці після стерньового культиватора і з подрібненою стернею, то вона була вдвічі більшою на ділянці з «високою стернею», як це видно на фото. Цю відмінність логічно пояснити «затриманим» азотом, особливо враховуючи загалом слабкі показники в регіоні вирощування. Результати наших спостережень свідчать про те, що залишок азоту після збору врожаю на цьому посіві буде дуже низьким, враховуючи його слабке накопичення через посуху в літні місяці.
ГОРОХ
Для цієї рослини з родини бобових, початкове запізнення збереглося і навіть продовжилося в часі при варіанті з високою стернею, який, однак дав подвійний результат по біомасі наприкінці літа. Насправді, цей дослід ще раз показує, що бобовим потрібно трохи вільного азоту, що впливає на загальну родючість та початок їхнього розростання. Після того, як вони розрослися, починається фаза компенсації через симбіотичну фіксацію.
Таким чином, якщо ми порівняємо вміст азоту в гірчиці та горохові, арифметика буде практично виправданою. Бактеріальний симбіоз дозволив подвоїти те, що було попередньо закладене в ґрунті, але не більше. Однак, саме там, де горох був найсильнішим на початку, і, очевидно, попередньо краще підживленим, загальна зафіксована кількість була суттєвішою (приблизно 35 кг по високо скошеній стерні проти 15 кг при її відсутності). Таким чином, і для бобових, не лише кількість рослин впливає на біомасу, але також їхня здатність «затримувати» азот у системі.
ГРЕЧКА
Найкращого результату по цій культурі вдалося досягнути у варіанті з «високо скошеною стернею» - найбільша біомаса у вигляді 2,6 т сухої речовини за менш як 45 днів. Цей рівень продуктивності підтверджує швидкість розвитку гречки влітку, навіть при посушливих умовах, що робить її дуже конкурентною рослиною, в порівняні з багатьма дводольними, такими як амарант і лобода. Він також свідчить на користь технології з двома врожаями.
Кількість затриманого азоту, натомість, викликає подив, оскільки ця рослина не є представницею ані родини бобових, для того, щоб мати здатність до фіксації, ані родини хрестоцвітих, що мають репутацію дуже чутливих щодо наявності азоту в ґрунті. Проте, в нашому досліді, гречка показує, що є надзвичайно потужною рослиною, здатною мобілізувати, включно із додатковим «очищенням» посіву, набагато більше, ніж інші класичні покриві культури. Крім того, результати наших спостережень пояснюють народну назву гречки – «чорна пшениця», оскільки вона є дуже агресивною в плані підживлення ґрунту і це дозволяє їй домінувати над іншими культурами. Відповідно, злакові культури, які висіваються після неї – потребують дуже мало дорив, особливо при прямому посіві.
На цьому фото можна порівняти рослини усіх покривних культур після стерньового культиватора (найгірша якість), у варіанті з високою стернею (найкраща якість) і побачити загальні тенденції розвитку.
Тут чітко видно вплив регулювання пожнивних решток на результат вирощування покривних культур.
Висновки і припущення
Наш дослід, особливо в погодних умовах, які склалися, дав змогу виявити ключові фактори, які впливають на посів покривних культур влітку:
- Чим вищим є зріз стерні, тим менше вона заважає якості посіву, особливо дисковими сівалками.
- Висока стерня затіняє і найважливіше – обмежує швидкість вітру над рівнем ґрунту, що є однією з найважливіших причин випаровування. В розпал літа, перегрівання поверхні ґрунту є, вочевидь, менш відчутним, ніж за умов варіанту з подрібненою стернею.
- Невелика кількість пожнивних решток, поєднана з високою стернею, дозволяє краще засвоїти навіть невелику кількість опадів, як це було минулого літа (перший дощ – 8 мм). Навіть якщо мульча і обмежує випаровування, потрібно отримати мінімум 10 мм опадів, щоб досягнути того бар’єру, коли вона почне діяти як промокальний папір і насправді почне зволожувати ґрунт.
Оскільки влітку дуже бракує вологи, слід уникати будь-яких її втрат. І у випадку з покривними культурами незначна різниця в кількості опадів може бути ключовою для розвитку рослин. Присутність пожнивних решток у вигляді мульчі сприяє доступу до родючого шару перших сантиметрів ґрунту – зони, в якій рослини повинні укорінитися і почати рости.
Таким чином, спосіб збирання врожаю дуже впливає на можливість раннього дозрівання і особливо – на вміст азоту для розвитку покривних культур. Тут важливо також не допустити помилок з висотою стерні, що можуть призвести до таких проблем як, наприклад, надто швидкий розвиток гірчиці. Вони можуть вплинути також і на розвиток бобових, які зазвичай краще реагують в середовищі, бідному на азот. Тому наявний азот у ґрунті є дуже важливим на початкових етапах розвитку, адже покривні культури є лише частково незалежними відносно своїх потреб і залежно від культури, їхні потреби залишаються в межах – 50-80%.
Звісно, висока кількість залишкового азоту в ґрунті, а особливо – «легке» локальне підживлення при посіві, дозволяють уникнути більшості ризиків.
Загалом, для успіху в роботі з покривними культурами недостатньо мати тільки хорошу сівалку і хорошу суміш насіння покривних культур. Потрібно також навчитися працювати з пожнивними рештками під час збору урожаю, залежно від наявного обладнання і власних цілей виробництва. Варто подумати і про те, що відсутність підживлення при посіві є небажаною навіть для покривних культур, які часто страждають саме від нестачі азоту, при чому, навіть більше ніж від нестачі вологи. І це показує наш дослід, незважаючи на поширену думку, яка пояснює все з точністю до навпаки.
http://agriculture-de-conservation.com/Influence-de-la-hauteur-de-coupe-gestion-des-chaumes.html