Фінансова винагорода за роботу з проміжними культурами

Покривні культури, такі як червона конюшина відіграють важливу роль в планах сівозміни багатьох господарств.

Що Ви скажете почувши, що хто проводить посів 18-ти різних покривних культур одночасно кожного року? Яка вартість, прибуток і мотивація в такому підході?

Для Блейка Вінса, фермера з муніципалітету Мерлін (провінція Онтаріо), котрий використовує вище описану технологію, головною мотивацією виступає охорона навколишнього середовища.

Це нововведення служить добру службу його господарству з часу запровадження  у 2010 році, а також приносить суспільне визнання.

Вінс отримав нагороду прем'єр-міністра Канади у 2015 році і був обраний одним із трьох канадських переможців, що отримали стипендію для фермерів «Nuffield Farming Scholarship». Він також приймав участь у державній сільськогосподарській програмі у 2013 році.

«Одна із причин, що надихнула мене це зробити  була тривала проблема з озером Ері і цвітінням водоростей,- говорить він. - Я думаю, що існує спосіб, щоб одночасно поліпшити і стан навколишнього середовища і збільшити врожайність на своєму господарстві».

Згідно з офіційним сайтом уряду Онтаріо, «багато-культурна» система роботи з сидератами включає багато різних типів рослин і має багато екологічних переваг, наприклад, - меншу залежність від добрив і гербіцидів, зменшення ерозії ґрунту, вищий рівень біологічного розмаїття та мікробної діяльності на полях.

Звісно, вона також дозволяє заощадити на добривах, адже допомагає збільшити кількість азоту у ґрунті.

Вінс почав використовувати «багато-культурну» систему  після розмови з другом і наставником, Девідом Брандтом. Девід Брандт – фермер із штату Огайо, котрий кинув виклик Вінсу, сказавши, що стан ґрунту можна покращити за допомогою рослин, а не машин. 

Вінс посадив суміш з п'яти різних покривних культур у тому ж сезоні, але почав швидко розширювати порт-фоліо сумішей.

Потужний процес розпочався, коли Вінс, його батько Елвін і дядько Том посіяли суміш із 18-ти культур, Вінс називає цю суміш «попурі», у якості поживних залишків для пшениці. Блейк Вінс оцінює швидкість розпаду ґрунту для трав, таких як жито і сорго, широколистих рослин, таких як льон і соняшник, а також безлічі різних коренеплодів і зернобобових - усі йдуть в сошник разом і висіваються у нормі приблизно 56 кг/га.

«Не потрібно запроваджувати якихось серйозних змін у своїй роботі, але зараз ми намагаємося зменшити об’єм, адже йдеться про різноманіття сортів, а не про щільність», - говорить він.

Покривні культури ростуть і зимують до весняного посівного сезону. Після цього проводять посів основних культур - кукурудзи (безпосередньо в зелену масу), а покривні культури усуваються гербіцидом. Вінс говорить, що від того наскільки податливою є суміш покривної культури, залежить легкість посіву.

В цілому, Вінс каже, що планує продовжувати і  вдосконалювати свою систему роботи з покривними культурами залежно від того, як вона впливатиме на урожайність і навколишнє середовище.

Вінс каже, що його наступний крок буде спрямований на збільшення ролі тваринництва в сівозміні.

«Потрібно проводити випасання тварин на полях з покривними культурами. Таким чином ми отримаємо компост, при цьому перетворюючи зелені рослини на білок», - вважає Вінс.

Джерело​: Intercrops and undersewing. Www.aginnovationontario.ca [online]. [cit. 2017-02-24]. Available at: https://www.aginnovationontario.ca/wp-content/cache/page_enhanced/www.aginnovationontario.ca/en/farmer-wins-innovation-award-potpourri-cover-crop-practice/_index.html_gzip#more-1462. Own translation.