НАШІ ЕКСПЕРТИ: Крістоф де Карвіль - фермер, консультант і фанат стійкого сільського господарства
Крістоф де Карвіль уже понад 25 років працює на землі. Особливо йому подобається робота з покривними культурами і прямим посівом, і за десятиліття прискіпливого вивчення та практики Крістоф сформував власну чітку філософію агротехніки, в якій зусилля людини об’єднуються із потенціалом природи.
Крістоф любить повторювати, що найважливішим знаряддям у роботі фермера є ґрунт і він значно складніший, ніж ми звикли уявляти. Ґрунт є складною живою екосистемою, яка насичена величезною кількістю мікроорганізмів.
«Уявіть, - каже Крістоф, - що для того, щоб сформувати 2,5 см родючого ґрунту, природі потрібно 500 років, а от втратити його можна за кілька хвилин внаслідок зливи чи буревію». Розуміння цього покладає на аграрія велику відповідальність за користування ґрунтом, адже погіршення його якості означає, що він відбирає ґрунт у майбутніх поколінь. У своїх дітей.
Якщо порівнювати різні технології обробітку ґрунтів та висіву насіння, то їх енергоємність є різною. Чим більше ми спрощуємо систему обробітку ґрунту, тим більше економимо час, паливно-мастильні матеріали тощо. Проте, існує не лише економічна складова… Дуже важливим є саме життя ґрунту – те, на що в останні десятиліття мало звертали увагу.
Крістоф де Карвіль: Ми закликаємо усіх хто, працює на землі, дещо по-іншому подивитись на те, з ЧИМ вони працюють. Закликаємо почати дбати про ґрунт і живих істот, які є у ньому.
«Ось простий приклад: дощові червяки. Якщо взяти 1950 рік то у нас, у Франції, було на гектар 2 тони черв’яків, а сьогодні – в середньому лише 200 кг. Але уявіть, що якщо черв’яків є аж 2 тони (чи навіть більше) то їх ходи на гектар становлять до 5 тис. кілометрів! Якщо порівняти ґрунт, де є багато черв’яків з тим, у якому їх мало, - то перший поглинатиме значно більше вологи». - каже Крістоф.
Важливим фактором є і кількість органічної речовини в ґрунті: при 1,5 % кубічний метр ґрунту вміщає в собі 18 літрів, а при 5% – уже 88… Це дає зрозуміти, про які важливі речі ми зараз говоримо.
Крістоф де Карвіль: Коли починаєш говорити з людьми про спрощення системи обробітку ґрунтів і проведення прямого посіву, то вони відповідають – то ж завжди була оранка…
Але тут є важливий момент – та оранка, до якої звикло наше покоління, є новотвором, адже століттями люди обробляли ґрунт, використовуючи рихлення різноманітними ралами. Ще у 1970-х роках ХХ ст. середньо-статичний трактор мав навантаження на вісь у 2,5 т. Сучасний же трактор має загальну вагу понад 60 тон!
Тож, коли ми працюємо з все важчою і важчою технікою, ущільнення проникає все глибше і глибше у ґрунт. Наприклад, якщо навантаження техніки, яка працює в полі складає понад 20 тон на одну вісь, - то ущільнення буде доходити до 60 см. А це уже не просто виправити! До того ж це призводить і до втрати 50% потенційної родючості, яка і залежить, у першу чергу, від структури ґрунту. Коли ми його ущільнили, то - зменшили здатність ґрунту поглинати вологу, повітря, а також позбавили елементів живлення і зменшили кількість мікроорганізмів…
«Агрономи звикли, що вони працюють лише з шаром у 30-40 см і вважають що інакше не може й бути. – каже Крістоф де Карвіль. - Ми ж хочемо ввести у користування весь профіль ґрунту, а в Україні він дуже глибокий і в окремих регіонах сягає рівня одного-двох метрів. Це можливо зробити лише завдяки рослинам (покривним культурам), які відновлять структуру ґрунту, бо саме коріння рослин є найкращим інструментом для його обробітку.
Маючи різноманітні покривні культури і різні їх суміші, ми можемо використовувати їх з різною метою, залежно від потреб конкретного поля. Сидеральні рослини дозволяють відновити структуру ґрунту і забезпечити рослини живленням. Та й просте покриття поля рослинами є дуже важливим, - у довоєнний період у Франції навіть школярі вчили у школі, що непокрите, голе поле це - збиток для господаря!»
Цю тезу можна довести дуже простим прикладом - якщо надворі спека, то поверхня непокритого ґрунту нагрівається до температури понад 50 градусів (а це та температура при якій бактерії не працюють і рослини не отримують елементів живлення), а температура ґрунту, який покритий рослинами, при тих же температурах, знижується до комфортних для рослин та біоти 20 - 25 градусів…
Або ще один приклад – влітку, коли стоїть спека, мінералізація майже не відбувається. Але варто лише впасти дощу і ці процеси стають надзвичайно активними. Тоді дуже добре, щоб на полі були якісь рослини, які це мінеральне живлення візьмуть, щоб ми його не втратили…
У традиційній системі землеробства ми чимало витрачаємо на механізацію, добрива, тощо, але втрачаємо багато вологи, не дбаємо про структурність ґрунту і не до кінця використовуємо мінеральне живлення (воно часто вимивається або ж витрачається в інший спосіб).
Тому нашою метою має бути перехід до системи, в якій ми витрачатимемо менше на техніку, добрива, ЗЗР, але більше використовуватимемо роботу мікроорганізмів, які можуть дати рослині усе необхідне для розвитку. Тільки після цього і врожаї будуть хорошими, і ризиків стане значно менше…
Крістоф наголошує – «Ми не говоримо про те, що потрібно відразу відкидати усі старі прийоми обробітку ґрунту, бо розуміємо, що якщо він не має структури, то його потрібно обробляти механічними знаряддями. Але я завжди наполягаю на тому, що ґрунт не треба перевертати! Достатньо лише розрихлити, бо бактерії, яким для життєдіяльності потрібне повітря і які й живуть у верхньому шарі, не повинні зариватись в глибину, де вони загинуть… Ґрунту ж для правильного функціонування потрібне біорізноманіття!»
Парадоксально, проте Ґрунт годують саме рослини і усе його життя пов’язане із фотосинтезом та залежить від нього. Завдяки фотосинтезу рослини виробляють не лише зелену масу, але й цукри - а це до 40% продукції фотосинтезу кожної рослини, які через коріння потрапляють в ґрунт. Крім того, самі рослинні рештки, потрапляючи у ґрунт, стають поживою.
Коли ґрунт покритий - то ми накопичуємо елементи живлення, в тому числі і для наступної культури. Наприклад, візьмемо азот, який дуже поширений у повітрі. Але для того, щоб він став доступним для рослини, нам потрібні інші рослини… Це може звучати дивно, бо ми знаємо, що добрива виробляють на заводах. А тут – знову якість рослини… Але є реальний приклад з життя, коли на південному заході Франції боби, посіяні у вересні, не вимерзли, і працювали до квітня. Вони змогли накопичити 8,7 т сухої речовини, 351 кг азоту, 60 фосфору, 400 калію на гектар. Також є ситуація, коли сидерат посіяли у липні, після збору основної культури і до весни він накопичив 5,8 т/га сухої речовини, в якій - 160 кг азоту, 26 кг фосфору та 150 кг калію.
Крістоф де Карвіль: «Щоб досягнути бажаного ефекту від використання покривних культур, треба постійно підбирати різні види рослин і особливо – різні сорти однієї і тієї ж рослини».
Варто зауважити, що кількість живлення, яке буде доступне рослині в перший рік визначатиметься тим, ЯК ми знищимо молоду, або стару рослину покривної культури. В першому випадку елементи будуть віддаватись швидше, в другому – повільніше. Це пояснюється співвідношенням вуглецю до азоту…
Потрібно багато і постійно навчатись, щоб при запровадженні нової системи землеробства, не допустити фатальних помилок. Крім того, у своїх кроках дотримуватися таких принципів:
1- ніколи не залишати ґрунт відкритим
2- якнайменше турбувати ґрунт і в жодному разі не перевертати його
3- практикувати подовжену сівозміну
«Вважаю, що в умовах зміни клімату здоровий ґрунт, який нормально працює, може стати гарною страховкою для фермера. – каже Крістоф де Карвіль. - З такою землею він позбавиться більшості ризиків, які зазвичай так лякають аграріїв.
І на сам кінець повторюсь - ніколи не забувайте, що найкращою інвестицією є інвестиція у знання».